Портфоліо

З досвіду роботи 



Успіх приходить до того,  хто робить те,  що найбільше любить.
М.Форбс
                                         
 Початок ХХІ ст. – це час визначення стратегічних орієнтирів, народження нової якості життя. Сучасні суспільно-економічні відносини змушують людину виявляти активну життєтворчість, мобільність, самостійність. Мова йде про постійне самовдосконалення особистості, яка може керувати швидко змінюваними процесами в навколишньому середовищі, а не залежатиме від них. Адже настав час, коли покоління ідей і речей змінюються  швидше, ніж покоління людей.
Сьогодні йдеться про формування людини, здатної приймати відповідальні рішення, критично мислити, творчо вирішувати проблеми, самореалізовуватися – одним словом, компетентної особистості.
 В епоху масового поширення спілкування через електронні носії відбувається, на жаль, знецінення безпосереднього живого спілкування.
Отже, формуванню комунікативної компетентності особистості слід приділяти велику увагу.
Компетентнісне ставлення особистості до життя означає потребу в самопізнанні, саморегуляції в різних видах творчої діяльності, уміння об’єктивно вирішувати життєві проблеми.
Працюючи над проблемою підготовки комунікативно спроможного учня школи, ставлю перед собою такі завдання:
·        розвиток розумових здібностей особистості та творчого оволодіння знаннями, навичками, уміннями;
·        формування досвіду творчої діяльності учнів, емоційно-ціннісного ставлення до світу;
·        формування потреби в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
·        виховання свідомої особистості з громадянською позицією, здатної до толерантності у спілкуванні Провідна ідея проблеми склалася на підставі вивчення досвіду сучасних  педагогів з використання інтерактивних технологій. Взявши за основу створення психологічного комфорту та активну взаємодію в процесі  навчання, керуюся такими принципами:
·        головним є не предмет, якому я навчаю, а особистість, яку формую;
·        кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її планів;
·        кожна думка, висловлена учнем, має право на існування й варта уваги.
 Ідеал сучасного навчання – особистість із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з ідеальними комунікативними здібностями. Тому вважаю, що такі форми роботи, як рольові ігри, вільне письмо, словесне малювання, дослідницька діяльність, захист проектів, представлення презентацій сприяють загальному розвитку учнів, здатних комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови.
На мою думку, види уроків, які я впроваджую у своїй роботі, допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до власного, неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя. Це, як правило,
·        уроки - відкриття,
·        уроки –  дослідження,
·        уроки – ділові ігри,
·        уроки – подорожі,
·        уроки – погляди в історію,
·        уроки – практикуми;
·        уроки – вибори;
·        уроки – лінгвістичні проекти;
·        уроки – роздуми.
     На таких уроках створюється ситуація довіри та успіху,  і за таких обставин дитина розкривається, може повірити у свої можливості, реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої здібності.
І як результат: учень не тільки володіє знаннями, уміннями та навичками з предмета, але й уміє формулювати власну точку зору, відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі, мати коло однодумців, бути комунікабельною, толерантною особистістю.
Уроки будую на підставі рівноправного партнерства і спілкування на творчих засадах з використанням інтерактивних форм та методів:
·        робота у парах,
·        робота у  групах,
·        захист проектів,
·        захист презентацій,
·        створення дискусій тощо.

Тому, йдучи  в ногу з часом, у своїй практиці впроваджую новітні  компютерні технології, проекти, методи навчання:

відкритий мікрофон, мозковий  штурм , комунікативно – ситуативні  вправи, рольові  ігри тощо.

На  уроках також  використовую   методи кооперативного навчання:

акваріум, компаративний аналіз.

 Під час уроків намагаюся довести учням, що мова – найважливіший засіб спілкування, тож дуже важливо, вивчаючи слово, пізнавати світ, розвивати особистість як найвищу цінність суспільства. Щоб забезпечити ефективність навчання, повноцінність уроку, поєдную репродуктивну і пошукову діяльність. Учень – не пасивна фігура педагогічного процесу, і я прагну дати йому не лише певний вантаж знань, а й навички мислити, прагну стимулювати розвиток його пізнавальних сил, роботу думки, постійну потребу вчитися, спостерігати, досліджувати. Застосування інтерактивних методів сприяє формуванню в дітей уміння співпрацювати, розвиває такі якості особистості, як толерантність, прагнення до демократичного діалогу.

Використовую таку методику:              

Проблема
 


                  Зацікавлення
 


                   Пошук істини
 


                 Дослідження         Вивчення      Спостереження
              
                Висновок

        Учень на основі власного життєвого досвіду, враховуючи свої можливості, знаходить істину та робить відповідні висновки. Навчання стає проектним, бо я намагаюся спланувати поступовий мовленнєвий розвиток кожного учня, а це дає можливість школярам проявити власне «я», вільно спілкуватися, аргументовано доводити свою думку, визнавати власні помилки, додержуватися культури мовлення, дискусії, навчає уникати категоричності, використовувати адекватну лексику.

 Будь-які зміни, нововведення – нелегка, кропітка праця. Це невдачі і прорахунки, промахи і поразки, але водночас це і знахідки, досягнення, здобутки, успіхи, перемоги. Важливо, щоб у цьому процесі учні займали не пасивну позицію, були не спостерігачами, а співтворцями уроку. І це сприятиме формуванню комунікативної    компетентності, вихованню успішного, конкурентноспроможного громадянина України.

Немає коментарів:

Дописати коментар