Конспекти уроків

Зарубіжна література     11 клас    Урок №                  Дата_______

Тема. Життєвий і творчий шлях відомого колумбійського письменника Ґабріеля Ґарсії Маркеса

Мета: ознайомити і зацікавити учнів подробицями життя і творчості письменника; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення в ній головного, уміння визначати проблематику та тематику творів, ознаки літературних напрямів; виховувати прагнення до пізнання, любов до літератури, естетичний смак.

Обладнання: карта світу, портрет письменника, видання творів, ілюстрації до біографії, краєвиди Колумбії.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

"Я люблю тебе не за те, хто ти, а за те, хто я, коли я з тобою."

▫Якщо ви зустрінете свою справжню любов, то вона від вас нікуди не дінеться – ні через тиждень, ні через місяць, ні через рік”.

Я не ношу капелюхи, щоб ні перед ким її не знімати.

Ґабріель Ґарсія Маркес

Ґабріель Ґарсія Маркес — колумбійський письменник і публіцист, лауреат Нобелівської премії 1982 року, один із найяскравіших представників «магічного реалізму». 

Про видатного колумбійця та його магічні твори ми й вестимемо мову на уроці.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІV. Актуалізація опорних знань

Повідомлення учня про Колумбію ХХ ст. в супроводі ілюстративних матеріалів

V. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Опрацювання учнями теоретичного матеріалу та заповнення АНКЕТИ ПИСЬМЕННИКА

Гарсіа Маркес (Garcia Marquez), Габріель народився 6 березня 1928 р.

Колумбійський прозаїк і журналіст Хосе Габріель Гарсія Маркес, старший з шістнадцяти дітей, народився у Колумбії в містечку Аракатака - бананового порту на березі Карибського моря. Коли Гарсіа Маркес був ще дитиною, його батько, низькооплачуваний телеграфіст, переїхав з дружиною в інше місто, залишивши Габріеля на виховання батькам дружини. Особливо близький Гарсіа Маркес був зі своєю бабусею, що розповіла йому чимало легенд і міфів, які лягли в основу багатьох творів майбутнього письменника. Дід Гарсіа Маркеса, полковник у відставці, розповідав онукові «нескінченні історії про громадянську війну, своєї молодості». «Він брав мене в цирк і в кіно і був свого роду пуповиною, що зв'язує мене з історією і реальністю», - згадує письменник.

Після смерті діда (1936) Гарсіа Маркес недовгий час навчався в Баранкілья, поки не набув достатньо знань, щоб відвідувати школу в м. Зіпакіра недалеко від Боготи, де він отримав ступінь bachillerato, що приблизно відповідає диплому випускника коледжу в Сполучених Штатах. У Колумбійський університет на юридичний факультет Маркес вступив у 1947 р. - в тому ж році в боготской газеті «Спостерігачі» («Espectador») була опублікована його перша повість «Третя відмова» («La tercera resignacion»). Протягом наступних шести років у цій же газеті побачили світ близько дюжини оповідань Габріеля. Переїхавши в 1948 р. в Картахену, письменник продовжив своє юридичну освіту і два роки по тому став репортером у «Геральд» («Heraldo»), де вів постійну рубрику «Жираф». У 1954 р. Гарсіа Маркес знову повертається в Богота і стає репортером «Спостерігачі».

Як серйозний прозаїк Гарсіа Маркес вперше проявляє себе в 1955 р., написавши повість «Палає листя» («La hojarasca»). В цей же час він друкує в «Спостерігачі» 14 статей з морського життя, де розкриває факти перевезення контрабанди колумбійськими військовими кораблями. Ці статті викликали такий скандал, що газета була закрита, а Гарсіа Маркес, посланий у Європу кореспондентом «Спостерігачі», залишився без засобів до існування. У 1958 р. він побереться з Мерседес Барча; у них два сина - Родріго та Гонсалес.

Пропрацювавши в Європі позаштатним журналістом два роки, Гарсіа Маркес влаштувався в Пренс Латина - кубинське урядове агентство новин, а в 1961 р. переїхав у Мехіко, де заробляв на життя сценаріями і журнальними статтями і у вільний час писав книжки. За повістю «Полковнику ніхто не пише» («El coronel no tiene quien le escriba», 1961) через рік вийшла збірка оповідань «Похорони Мама-Гранде» («Los funerales de la Mama Grande»).

Однак комерційний успіх Гарсіа Маркесу приніс у 1967 р. роман «Сто років самотності» («Cien anos de soledad»). Перше видання роману, про який Пабло Неруда із захопленням писав, що це, «можливо, найбільше одкровення на іспанській мові з часів "Дон Кіхота"», розійшлося за тиждень і викликало, за словами провідного перуанських письменника Варгаса Льоси, «літературний землетрус». У цьому романі вигадані село Макондо (списана з містечка Аракатака, де Гарсіа Маркес провів своє дитинство) символізує собою Латинську Америку, а її засновник Буендіа зі своїми нащадками - історію світу. «Сто років самотності» - це справжні літературні джунглі, - писав американський критик Вільям Макферсон. - Це фантастичне поєднання магії, метафори та міфу».

У центрі наступного роману письменника «Осінь патріарха» («El otono del patriarca», 1975) - гіперболізірованний образ вигаданого американського диктатора, який розглядається з різних кутів зору. Роман «Хроніка оголошеної смерті» («Cronica de una muerte anunciada») з'явився в 1981 р.; новаторський за формою, він розповідає про вбивство, по-різному сприйняте різними і ненадійними очевидцями. Через рік після виходу в світ «Хроніки ...» Гарсіа Маркес отримав Нобелівську премію з літератури «за романи й оповідання, в яких фантазія і реальність, поєднуючись, відображають життя і конфлікти цілого континенту». «На протязі вже багатьох років латиноамериканська література демонструє таку міць, яку рідко зустрінеш в інших літературних регіонах», - зазначив під час нагородження представник Шведської академії Ларс Йюлленстен. - У творах Гарсіа Маркеса народна культура... іспанське бароко... вплив європейського сюрреалізму й інших модерністських течій представляють витончену і життєстверджуючу суміш». Йюлленстен зазначив також, що «Гарсіа Маркес не приховує своїх політичних симпатій, він стоїть на боці слабких і знедолених, проти гноблення і експлуатації».

Зупинившись у своїй Нобелівської лекції на умовах життя в Центральній і Південній Америці, Гарсіа Маркес торкнувся теми експлуатації коренного південноамериканського населення. «Осмілюся думати, - зауважив він, - що південноамериканська дійсність, а не тільки її літературне вираження, заслужила увагу Шведської академії». На закінчення він погодився з тим, що письменник несе відповідальність за «створення утопії, де ніхто не зможе вирішувати за інших, як їм вмирати, де любов буде справжньої, а щастя - можливим і там люди, приречених на сто років самотності, знайдуть в кінець кінцем право на життя».

Продовжуючи жити в Мехіко, Гарсіа Маркес частину часу проводить і в Картахенє, на батьківщині. Кажуть, що він особистий друг Фіделя Кастро - і це незважаючи на те, що політика Куби, де письменник часто буває, далеко не в усьому йому подобається.

Дитячі враження, пов'язані з життям на березі Карибського моря, залишили незгладимий слід в літературній творчості Гарсіа Маркеса «Здається, що найсильніше вплинула на уяву Гарсіа Маркес його бабуся, - писав англійський романіст Салман Рушді в «Лондонському Книжковому огляді» («London Review of Books»). - І все ж таки можна знайти початок його літературних попередників. Він сам визнає вплив Фолкнер, і дійсно, казковий світ Макондо - це багато в чому графство Йокнапатофа, перенесені в Колумбійські джунглі». Інші критики писали про вплив на Гарсіа Маркеса таких різних письменників, як Джон Дос Пассос, Вірджинія Вулф, Альбер Камю та Ернест Хемінгуей.

Втім, деякі критики висловлюють сумніви, чи можна Маркеса називати великим письменником, а його головну книгу «Сто років самотності» - безсмертним шедевром. Американський критик Джозеф Епстайн в «Комментері» («Commentary») звеличуючи композиційну майстерність романіста, однак знаходить, що «його невтримна віртуозність в'їдається». «Поза політики, - зазначив Епстайн, - оповідання та романи Гарсіа Маркеса не мають морального стрижня, вони не існують в моральної всесвіті».

Рецензуючи роман «Хроніка оголошеної смерті», Білл Бафорд писав, що автор «Хроніки...» - це «безумовно, один з найбільш блискучих і самих «магічних» політичних романістов сучасності». «Його книги осяяні іскрометною іронією і вірою в те, що людські цінності нетлінні, - зазначав Джордж Р. Макмаррі в монографії «Габріель Гарсія Маркес» (1977). - У своїй творчості Гарсіа Маркес проник в суть не тільки Латиноамериканців, але й будь-якої іншої людини».

Помер 17 квітня 2014 у віці 87 років в своєму будинку в Мехіко. У зв'язку зі смертю письменника влада Колумбії оголосила в країні триденний траур, а президент Колумбії Хуан Мануель Сантос залишив повідомлення в своєму Twitter: "Тисяча років самотності і смутку через смерть самого великого колумбійця всіх часів, висловлюю свою підтримку і співчуття родині". Останній раз на публіці письменник з'явився на початку березня 2014 року, коли вийшов зі свого будинку для спілкування з журналістами та шанувальниками, які відзначали його день народження.

Перегляд відео «Прощальний лист Гарсія Маркеса»

2. Робота зі словником літературознавчих термінів

(Учні записують визначення в зошити.)

Магічний реалізм — умовна назва модерністської течії в літературі Латинської Америки. Термін увів А. Карпентьєр, який разом із Ґ. Ґарсія Маркесом, Х. Кортасаром, М. А. Астуріасом був одним із найяскравіших представників цієї течії. Для літератури «магічного реалізму» характерні звернення до народного міфологізму, широке змалювання національних традицій, оригінальне переплетіння чарівного, що притаманне міфам, і побутового, сучасності та історії.

VІ. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Складання психологічного портрету Ґ. Ґарсія Маркеса

2. Коментування вислову Ґ. Ґарсія Маркеса:

«Ми народжуємося й живемо у світі фантастичної реальності»

3. Самостійна робота (у парах)

Складіть по три питання для інтерв’ю з письменником і дайте на них відповіді.

(Найцікавіші висловлювання учні озвучують для всього класу.)

VІІ. Домашнє завдання

Знати біографію письменника.

Прочитати роман «Сто років самотності».

Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про історію створення роману.

VІІІ. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

         Мене зацікавило…

Додаток

Габриэль Гарсиа Маркес.  Жемчужины мысли.

·          Не трать время на человека, который не стремится провести его с тобой!

·          Умей ценить того кто без тебя не может, и не гонись за тем кто счастлив без тебя!

·          Ни один человек не заслуживает твоих слез, а те, кто заслуживают, не заставят тебя плакать.

·          Никогда не переставай улыбаться, даже когда тебе грустно: кто-то может влюбиться в твою улыбку.

·          Если ты любишь что-то — отпусти. Если оно твое — оно вернется.

·          Если однажды тебе захочется плакать — позови меня… Я не обещаю, что заставлю тебя смеяться, но я обязательно поплачу вместе с тобой… Если однажды ты захочешь убежать, не бойся… позови меня… Я не обещаю, что попрошу тебя остаться… Но я убегу вместе с тобой. Если однажды тебе не захочется никого не слышать, позови меня … И я буду молчать вместе с тобой… Но если однажды ты позовёшь… а я не откликнусь, поспеши ко мне! Вероятно, в этот момент я в тебе очень и очень нуждаюсь…

·          Люди, насколько не правы, думая, что когда они стареют, то перестают любить: напротив, они стареют потому, что перестают любить.

·          Как жаль, что мы встречаем «не тех» за долго до того, как встречаем «тех»…

·          Не прилагай столько усилий, все самое лучшее случается неожиданно.

·          Я люблю тебя не за то, кто ты, а за то, кто я, когда я с тобой. 

·          Настоящий друг — это тот, кто будет держать тебя за руку и чувствовать твое сердце. 

·          Наихудший способ грустить о ком-то — это быть с ним и понимать, что он никогда не будет твоим. 

·          В этом мире ты-просто человек, но для кого-то ты-весь мир!

·          Минута примирения дороже целой жизни, прожитой в дружбе.

·          Никто не запомнит тебя за твои мысли.

·          Проси у Господа мудрости и силы, что бы говорить о том, что чувствуешь. Покажи твоим друзьям, как они важны для тебя. Если ты не скажешь этого сегодня, завтра будет таким же, как вчера. И если ты этого не сделаешь никогда, ничто не будет иметь значения.

·          Не плачь, потому что это закончилось. Улыбнись, потому что это было.

Зарубіжна література   5 клас    Урок №      Дата______

Конспект уроку позакласного читання

Тема. Астрід Ліндґрен. «Пеппі Довгапанчоха» – улюблена казка дітей

Мета: допомогти учням відкрити казковий світ Астрід Ліндґрен, опрацювати книгу «Пеппі Довгапанчоха»;

розвивати  літературно-аналітичні навички школярів, їхню фантазію, творчу уяву, емоційну сферу, уміння оцінювати вчинки героїні, робити висновки;

 виховувати активну життєву позицію, оптимізм, кращі моральні якості дітей.

Обладнання: портретне зображення Астрід Ліндґрен, відео «Буктрейлер книги Астрід Ліндґрен «Пеппі Довгапанчоха», мультфільм «Пеппі у школі», ілюстрації обкладинок до книги.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Емоційне налаштування на урок

Психологічна вправа «Це чудово!» Учні стоять півколом. Учитель пропо­нує кожному по черзі вийти в центр і розповісти про якусь свою якість, уміння чи талант (наприклад, «Я люблю танцювати!», «Я гарно фантазую!», «Я вмію стрибати через калюжі!» тощо). У відповідь на кожне таке вис­ловлювання всі, хто стоїть у півколі, повинні хором відповісти: «Це чудово!» і одночасно підняти вгору великий палець. Якщо немає можливості розмістити учнів у колі, можна залишити їх на місцях, а той, хто говорить про свої таланти, виходить до дошки.

ІІ. Оголошення теми уроку

Учитель. Ми не випадково розпочали урок позакласного читання такою цікавою вправою. Дійсно, кожен з нас уміє щось робити найкраще, має свої таланти.

Сьогодні на уроці позакласного читання ми обговорюватимемо твір, головна героїня якого має безліч найрізноманітніших і найкумедніших талантів. Це Пеппі Довгапанчоха з одноіменної казкової трилогії видатної шведської письменниці Астрід Ліндґрен.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

Вчитель.

Відкрию вам секрет: кожен швед мріє про малесенький дерев'яний будиночок, пофарбований в червоний колір, в лісовій місцевості,  неподалік спокійного озера, щоб відчувати єдність  з природою, слухати шелестіння листя й щебетання птахів, рибалити, купатися,  їздити на велосипеді.   В давні часи навіть бідні родини фарбували будиночки в червоний колір, бо вважали, що так вони мають солідніший вигляд.

Саме у такому червоному сільському будиночку з’явилася на світ шведська письменниця Астрід Лідгрен, літературна мама Пеппі, адже саме вона написала повість-казку «Пеппі Довгапанчоха».

Про письменницю нам розкаже її «біограф» (поки розповідь – заповнення візитівки)

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Колективне складання візитівки твору (заповнюються перші три позиції)

1.	Назва твору	«Пеппі Довгапанчоха»
2.	Автор твору	Астрід Ліндґрен (1907 – 2002) – видатна шведська письменниця. Найвідоміші твори: «Малий і Карлсон, що живе на даху», «Міо, мій Міо», «Брати Лев’яче Серце», «Пеппі Довгапанчоха».
3.	Час написання твору	1941 –1945рр.
4.	Пеппі Довгапанчоха. Яка вона?
5.	Чому нас вчить твір «Пеппі Довгапанчоха»?

Перегляд буктрейлера книги Астрід Ліндґрен «Пеппі Довгапанчоха»

Обговорення

–       Чи сподобалося вам таке представлення книги?

–       Яка інформація для вас була цікавою і корисною?

–       Чи викликає буктрейлер бажання прочитати книгу?

Знайомство з героїнею

Учитель (або попередньо підготовлений учень) читає фрагмент із розділу «Пеппі оселяється у віллі «Хованка»

«На околиці малесенького містечка є старий, занедбаний садок, у садку стоїть старий будиночок, а в ньому мешкає Пеппі Довгапанчоха. Їй дев'ять років, і мешкає вона там сама-самісінька. Нема в неї ні мами, ні тата. І добре, що нема, бо ніхто їй не загадує йти спати саме тоді, коли вона найдужче розгуляється, і ніхто не силує пити риб'ячий жир, коли хочеться з'їсти цукерок.

Колись у Пеппі був тато, і вона його страх як любила, і мама, звичайно, теж була, але так давно, що Пеппі не пам'ятає її. Мама померла ще тоді, як Пеппі була маленька, лежала в колисці й так верещала, що ніхто не міг витримати того вереску. Пеппі гадає, що її мама тепер на небі й дивиться на свою доню крізь дірочку. Тому вона часто махає мамі рукою і каже:

– Не бійтеся! Я не пропаду!

Тата свого Пеппі ще не забула. Він був капітаном і плавав по широкому морі. Пеппі також плавала з ним, аж поки одного разу під час бурі велика хвиля забрала його з палуби, і він зник. Але Пеппі була впевнена, що колись він повернеться. Вона не вірила, що тато втонув. Вона вважала, що він поплив на острів, де живе повно негрів, став їхнім королем і тепер ходить собі серед них із золотою короною на голові.

– Моя мама – ангел, а мій тато – негритянський король! Не всі діти мають таких гарних батьків, – любила похвалитися Пеппі. – А тільки-но мій тато збудує корабель, він припливе по мене, і я стану негритянською королівною. Гей-гоп, ото буде життя!

Тато купив цей будиночок у садку дуже давно. Він хотів оселитися тут із Пеппі, коли вже постаріється й не зможе більше плавати. Та сталося лихо, його забрала хвиля, і, дочекатись, поки він повернеться, Пеппі подалася просто додому, до вілли «Хованка». Так звався цей будинок – у садку. Він чекав на Пеппі – прибраний, умебльований. Одного теплого літнього вечора Пеппі попрощалася з матросами на татовому кораблі. Всі вони дуже любили її, і Пеппі також їх дуже любила.

– Бувайте, хлопці! – сказала Пеппі і всіх по черзі поцілувала в чоло. – Не бійтеся за мене. Я не пропаду.

З корабля вона взяла тільки мавпеня. що звалося паном Нільсоном – його Пеппі подарував тато, – і велику торбу, повну золотих монет. Матроси стояли біля поруччя й дивилися вслід Пеппі, поки її було видно. А вона йшла, не озираючись, і несла під пахвою пана Нільсона, а в руці – торбу.

– Дивна дитина! – сказав один матрос, коли Пеппі зникла вдалині, і втер сльозу».

Учитель. Пеппі Довгапанчоха – дівчинка-фантазерка, бунтарка, жартівниця, надзвичайно сильна, неймовірно щедра і трішечки самотня. Вона постійно живе у мріях і пошуках нових пригод. Дівчинка має безліч талантів. Давайте послухаємо декілька історій із життя цієї «дивної дитини» та дізнаємося про її таланти.

Перегляд мультфільму «Пеппі в школі»

Учитель. Пеппі Довгапанчоха – одна з найбільш кумедних героїнь у дитячій літературі. Як ми з вами переконалися, вона робить усе, що хоче. Спить з ногами на подушці і з головою під ковдрою; повертаючись додому, задкує всю дорогу задом, тому що їй не хочеться розвертатися і йти прямо. Але найдивовижніше в ній те, що вона неймовірно сильна і моторна, хоча їй всього дев'ять років. Вона носить на руках власного коня, який живе в її будинку на веранді, перемагає знаменитого циркового силача, розкидає в сторони компанію хуліганів, які напали на маленьку дівчинку, спритно виставляє з власного будинку цілий загін поліцейських, прибулих до неї, щоб насильно забрати її в дитячий будинок; блискавично закидає на шафу двох злодіїв, які вирішили її пограбувати.

Дівчинка швидка на розправи. Вона постійно порушує дисципліну, порядок, не слухається, б’ється… А ми чомусь захоплюємося нею.

«Коло думок»

– Чому Пеппі Довгапанчоха викликає любов і захоплення читачів? (Нас захоплює фантазія і оптимізм Пеппі, її здатність з легкістю сприймати події, знаходити вихід із ситуацій. У розправах Пеппі  Довгапанчоха немає ані злості, ані жорстокості. Вона на рідкість великодушна зі своїми переможеними ворогами: осоромлених поліцейських вона пригощає щойно спеченими булочками; а злодіїв, що вторгися до її будинку, нагороджує золотими монетами).

Завдання. Заповнити п’яту позицію в таблиці, зачитати запис.

V. Підсумок уроку

Вправа «Мікрофон» Бесіда

-         То скажіть, діти, які таємниці щасливого дитинства відкрила вам Пеппі Довгапанчоха?(треба бути оптимістами, бути веселими і життєрадісними, вміти знаходити приємне в повсякденному житті, в навколишній дійсності, мати бурхливу фантазію, бути щирими і безкорисливими, дружелюбними, вірити в те, що життя прекрасне, любити життя і людей).

-         Чи можна стверджувати, що Пеппі – щаслива дівчинка? Що ж її робить щасливою?(У неї оптимістична життєва позиція. Вона прикрашує своє життя власними вигадками).

-         В яких епізодах вам би хотілося опинитися на місці Пеппі?

-         Скажіть, діти, а чи не нагадує Пеппі Довгапанчоха вам когось із героїв інших літературних творів, вивчених у 5 класі? Кого саме?(Тома Сойєра, Полліанну ).

-         А хотіли б ви поспілкуватися з Пеппі в реальному житті?

-         Як ви гадаєте, чи всі діти, якби опинилися на місці Пеппі, були б щасливими? Чому? То яка ж головна таємниця щасливого дитинства?

-         Поясніть епіграф уроку. Чи могла б бути автором цих слів Пеппі Довгапанчоха?

Робота в парах

Завдання. Об’єднайтеся в пари. Складіть перелік рис характеру, особистих якостей, талантів і здібностей Пеппі Довгапанчоха. Запишіть їх до читацького щоденника (заповнюється четверта позиція). Підкресліть червоним олівцем ті риси і таланти дівчинки, які б ви теж хотіли мати. Синім – те, що вам не подобається в героїні.

–   Чи сподобалася вам наша зустріч з книгою Астрід Ліндґрен «Пеппі Довгапанчоха»?

–   Ци є у вас улюблена історія про Пеппі? Яка саме?

Яка із обкладинок вам найбільше сподобалася? Чому?

VІ. Домашнє завдання (на вибір).

Намалювати власну обкладинку до книги «Пеппі Довга Панчоха»;

написати власну історію про Пеппі Довгапанчоха.

Або Скласти усну (або письмову) пам’ятку для Пеппі «Як стати “справжньою леді”».

Оцінювання учнів.

Українська мова    7 клас     Урок №      Дата______

Тема: Написання прислівників разом, окремо і через дефіс

(слайд №1)

Мета: (слайд № 2)

Навчальна

1) ознайомити учнів з правилами написання прислівників через дефіс, разом і окремо

2) домогтися практичного засвоєння ними цих правил;

3) знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами;

 4)знаходити приклади на вивчені  правила;

 5) узагальнювати й систематизувати вивчені відомості про прислівник

Розвиваюча

1. формувати на­вички самостійної роботи та роботи в групах
2. формувати навички практичного застосування теоретичних знань, правильного використання в усному й писемному мовленні;
3.  сприяти розвиткові логічного мислення учнів, збагаченню їх лексичного запасу;

Виховна
          1 прищеплювати учням сталий інтерес до навчання;
         2  виховувати в учнів любов до рідної мови, гордість за її милозвучність та багатство

Тип урок:  урок засвоєння нових знань

Обладнання: роздатковий матеріал, картки для групової роботи, презентація

ХІД УРОКУ

1.Організаційний момент

2.Визначення емоційної готовності 

 «Вітання» .

Учитель:

         Давайте привітаємось,

         Давайте посміхнемося,

Давайте в очі глянемо,

         І нам тепліше стане.

Подивіться один на одного і посміхніться, побажайте гарного настрою і плідної праці на уроці.

І.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

«Перший крок до успіху» Обери слово (слайд № 3)

-   Як працювалося вам на попередньому уроці? ( добре)

-   У якому темпі виконували домашнє завдання на сьогоднішній урок?

( нашвидкуруч)

-   Коли  продзвенів дзвоник на урок? ( нещодавно)

-   Чому деякі з вас запізнилися на урок? ( ненавмисне)

-   Як треба зараз працювати, щоб наздогнати втрачені хвилини уроку?

 ( наполегливо, швидко, продуктивно)

Слова якої частини мови ви використали для відповідей на мої запитання?

 Бліц-контроль.

-       Яка частина мови називається прислівником?

-       Які розряди прислівників за значенням ви знаєте?

-       Які ступені порівняння має прислівник?

-       Назвіть способи творення прислівників.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Запис в зошити числа і класної роботи.

Робота з підручником вправа 389

3 8 9     Порівняйте написання прислівників у колонках. Зверніть увагу на виділені частини й поміркуйте, як утворено слова. Зробіть висновок про написання прислівни­ків разом і через дефіс.

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу.

Робота в групах.

Один відповідальний за презентацію опрацьованого матеріали

1 група опрацьовує матеріал «Написання прислівників через дефіс»

2 група – «Написання прислівників разом»

3 група- Написання прислівників окремо

«Ти- мені, я-тобі».  Презентування відповідей учнями.

1 група опрацьовує матеріал «Написання прислівників через дефіс»

Запам’ятай!(Слайд   4  ) Записати їх у зошит всім.

2 група – «Написання прислівників разом»

Третє зайве   (Слайд   5  )

3       насправді, негаразд, десьінде

2 )казнаде , потихеньку, сповна

3) насторожі, напам’ять , допобачення  (Слайд 6 ПЕРЕВІР СЕБЕ)

 3 група- Написання прислівників окремо

Завдання: розподіліть у три колонки прислівники залежно від написання – разом, окремо, через дефіс. 

через дефіс	разом	окремо
Мало-помалу	несподівано	до ладу
ось-таки	невпинно	в позику
Віч-на-віч	ясно	як треба
часто-густо	здалека	до останку
коли-небудь	образливо

(Слайд 7для перевірки )

Ауторелаксація «Веселка».

     Ви, як я бачу, втомилися. Сядьте зручно, заплющіть очі, уявіть веселку. Вам легко, спокійно, приємно. Ви почуваєтесь затишно. А тепер встаньте, прогніться і над головою зробіть дугу веселки. Сідайте, будь ласка.

ІV. Прак­тичне за­кріплен­ня вивче­ного ма­теріалу

Робота з підручником. Вправа 395(самостійно)

Резервна вправа (слайд 9)

  "Метелик"
 Завдання: 
І.Розподіліть прислівники у формі метелика відповідно до написання разом чи окремо з компонентом що.
ІІ. У колонці, де прислівники написані разом, підкресливши кожну п'яту літеру, прочитаєте  фольклорний жанр.

Хіба(що), (що)секунди, чи(що), (що)правда, дарма(що), поки(що), (що)року, тільки(що), (що)квартала, (що)разу.

Підкресліть 3 букву в другій колонці. Жанр народної творчості(КАЗКА)

V. Підсумок уроку

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Які прислівники пишуться через дефіс? Навести приклади.

2. Назвати істотні ознаки прислівників, що пишуться разом.

3. Навести приклади прислівників, які за звучанням збігаються зі сполученнями іменників, прикметників чи числівників з прийменниками. Чи однакове написання цих співзвучних слів?

Оцінювання учнів.

VI Домашнє завдання. Завдання диференційоване ( Слайд 11)
1 група – скласти діалог на лінгвістичну тему «Я знаю прислівник»; або
2 група – виписати із творів художньої літератури 5 речень із прислівниками, зробити їх морфологічний розбір.
Для всіх: вправа підручника 397(1 частину) і  параграф 39

Українська мова     5 клас       Урок №     Дата___________

Тема: Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення)

 Мета: ознайомити учнів із реченнями, у яких є тільки один головний член; продовжити роботу над формуванням умінь визначати граматичну основу речення; виховувати пошану й любов до слова, до рідної мови; розвивати культуру усного й писемного мовлення, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

   З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

þ Слово вчителя.

Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Роботу швидше починаймо!

      Доброго дня, діти!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

А розпочнемо урок із бліцхвилинки (бліцопитування «Блискавка»).

Словосполучення – це… (змістове й граматичне поєднання двох повнозначних слів).

Головним є те слово, … (від якого ставиться питання).

Залежним називається… (слово, до якого ставиться питання).

Речення- ц е одне або декілька слів, які виражають відносно закінчену думку.

Чим словосполучення відрізняється від речення?(не виражає закінчену думку)

Граматична основа складається з ….

Підмет-головний член речення, що називає предмет, про який говориться в реченні, відповідає на запитання хто? що?

Присудок-головний член речення , який називає дію , стан або ознаку, відповідає на питання що робить підмет? Що з ним робиться?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація.

-Діти,сьогодні ми продовжимо вивчати речення, а саме речення з одним головним членом . Отож, записуємо дату, тему уроку.

Ø Які основні ознаки речення?

Матеріал для вчителя. 

У процесі бесіди учні мають зробити висновок, що, на відміну від слова і словосполучення, речення виражає закінчену думку. За допомогою речень люди спілкуються між собою, тобто передають повідомлення, ставлять запитання, висловлю­ють прохання тощо. До основних ознак речення відносять: наявність закінченої думки; інто­наційну завершеність; наявність граматичної основи – підмета і присудка; граматичний зв'язок між усіма словами.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Міні-диктант із завданням. Запишіть речення, підкресліть граматичні основи в кожному з них

Скрізь багряніє осіннє намисто. (орфограма –подвоєння –нн_)

Пахне останніми хризантемами .(орфограма –подвоєння –нн_)

-         Яку особливість ви помітили, коли визначили граматичну основу?

В українській мові розрізняють односкладні(мають підмет або присудок) та двоскладні речення (мають і підмет і присудок).

 Робота з підручником. Вправа 76 (усно) с.40.

                                               Вправа 77(письмово) с.40(тобто перебудуйте речення, щоб був і підмет і присудок)  

Відповіді: Скошена трава пахла.

Холод появ з моря.

Вода залила дороги.

Нічний барвінок пахне.

Кодовий диктант. Позначте цифрою 1 двоскладні речення, а 2 – односкладні.

Теплий, погожий ранок. Розвидняється. Со­нечко сміливіше розправило промінчики-руки. Не спить вже моє місто. Прокинувся і я. Радію новому дню.

Словникова робота.  Погожий - Ясний, теплий, сонячний (про погоду, пору дня, року і т. ін.).

V. Підсумок уроку.

þ Термінологічний диктант. Запишіть терміни, які відповідають поданим визна­ченням .

G Найменша одиниця людського спілкування - це ... речення.

G Граматична основа речення - це ... підмет і присудок.

G На питання хто? що? відповідає ... підмет.

G Член речення, що означає предмет, про який ідеться в реченні, - це...підмет.

G Член речення, який відповідає на питання який є підмет? хто він такий? що він таке? - це ... присудок.

G Двома лініями підкреслюють ... присудок.

G Найчастіше присудок виражається ... дієсловом.

G Речення, граматична основа якого складається лише з підмета або лише з присудка, називається ... односкладним. 

þ Рефлексія (метод незакінченого речення).

-       На уроці я …

                    повторив…

                    зрозумів…

                    навчився…

VІ. Домашнє завдання, інструктаж. 

 Заповнити таблицю, використовуючи теоретичний матеріал підручника. Проілюструвати теорію власними прикладами. Розказати за таблицею про головні члени речення.

VІІ. Заключне слово вчителя.

Оцінювання з коментарем.